Кожен бізнесмен періодично стикається з потребою перевірки добросовісності контрагентів, особливо коли постає питання укладання договору чи вчинення іншої господарської операції з фірмою, з якою планується співпрацювати вперше. Нажаль не є поодинокими випадки, коли продавець пропонує продати товар за вигідною ціною на умові передоплати, але після отримання грошових коштів не виконує своїх зобов’язань, потім після звернення з позовом до суду постраждалий покупець отримує судове рішення про стягнення коштів з недобросовісного продавця, але реально стягнути кошти не може, оскільки з’ясовується, що у такого недобросовісного контрагента окрім багатомільйонних боргів по іншим судовим справам, нічого не має, а передплата вимагалася лише з метою заволодіти грошовими коштами необачного покупця, що є сталою поведінкою такого контрагента. В результаті сплачені як передплата грошові кошти втрачаються назавжди. Але такої неприємної ситуації можна було б уникнути, якщо б покупець перевірив благонадійність свого потенційного контрагента, в результаті чого б отримав інформацію про, наприклад, наявність судових справ про стягнення боргів з потенційного контрагента та відмовився від укладання з ним договору, або хоча б домовився про зміну умов розрахунків по договору на оплату після отримання товару.
Крім того, укладаючи правочин, контрагент повинен мати необхідний обсяг дієздатності на вчинення такого правочину від імені особи, яка є другою стороною угоди. Так, нерідкими є випадки, коли від імені великого промислового підприємства чи торгівельної мережі договір укладається не керівником, який за загальним правилом має підписувати договори без довіреності, а комерційним директором, начальником відділу збуту та іншою посадовою особою підприємства. При цьому, в преамбулах договорів в таких випадках вказується, що такі особи діють на підставі довіреності. Нажаль, не завжди друга сторона договору випробовує копію такої довіреності, щоб впевнитися, чи насправді та чи інша особа має право укладати договір, чи не сплинув строк дії довіреності. Та навіть керівники – директори, голови правлінь, які є найвищими посадовими особами, не завжди мають право підписувати будь-які угоди без обмежень. Так, є нерідкими випадки, коли в статутах підприємств є пункти, які передбачають умови, відповідно до яких угоди, які перевищують певну суму грошових коштів, мають бути попередньо письмово погоджені, як приклад, наглядовою радою в акціонерному товаристві, або ж загальними зборами у товаристві з обмеженою відповідальністю. Тому існує ризик, що від імені особи, яка укладає правочин, договір буде підписаний неповноважною особою, що є підставою для визнання договору недійсним.
Також, в податкових правовідносинах наразі існує доктрина належної податкової обачності, відповідно до якої платник податків, що укладає договір, має докласти певних зусиль для перевірки податкової добросовісності контрагента. Саме від здійснення заходів щодо перевірки контрагента залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ. Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє в очах податківців первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця — права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв’язку з цим юридично дефектних первинних документів. Тому у випадку, коли Ви уклали договір на поставку товару з контрагентом, який не подає податкову звітність, а штат продавця складає лише одну особу – директора, є майже стовідсоткова вірогідність, що податківці під час перевірки будуть вважати таку господарську операцію фіктивною та приймуть податкове повідомлення-рішення, яким позбавлять Ваше підприємство податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого за наслідками операції з купівлі товару з таким контрагентом. Судова практика з цього приводу, у тому числі у постановах Верховного Суду, виходить з того, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватися належною обачністю і у випадку невжиття відповідних заходів може нести негативні податкові наслідки. Отже, перевірка контрагентів до укладання договору є доцільним у тому числі і з податкових міркувань.
Тому на старті відносин із новим партнером є дуже важливим проявити належну господарську та податкову обачність, перевіривши його у доступних базах даних або замовивши послугу “перевірка контрагентів” у адвокатів. Використовуючи наш успішний досвід відстоювання інтересів клієнтів, ми розробили перевірений комплекс дій, спрямованих на забезпечення доказової бази із здійснення належної податкової обачності клієнтом.
Досвід роботи: 19 років Спеціалізація: супровід складних судових спорів, податкова, митна та антимонопольна практика, агроправо, ІТ та M&A
Досвід роботи: 21 рік Спеціалізація: супровід господарських, цивільних, трудових та адміністративних спорів, енергетика
комплексна перевірка інформації щодо юридичної особи чи фізичної особи підприємця;
перевірку інформації щодо службових осіб та бенефіціарів;
перевірку наявності корпоративних прав в інших підприємствах;
наявність торгових марок та ліцензій;
юридичний аналіз даних, які знаходяться у відкритих реєстрах;
аналіз судових справ стосовно контрагента;
отримання інформації щодо податкового боргу контрагента тощо.
Перед тим як перевірити контрагента, попросіть у контрагента наступні документи та інформацію:
- статут;
- документи, що підтверджують повноваження підписанта, що виступає від імені контрагента (довіреність, протокол про призначення директора);
- номер ідентифікаційного коду підприємства та фактичну адресу.
Цих документів та інформації буде цілком достатньо, щоб перевірити фірму на офіційних сайтах державних структур на предмет ознак компанії-одноденки або її знаходження за адресою «масової» реєстрації суб’єктів господарської діяльності та наявності у певної особи права на підписання договору від імені контрагента.
Перевірити відомості про те чи знаходиться компанія на обліку в органах доходів і зборів, і чи має податковий борг на момент перевірки можливо на сайті Державної податкової служби України.
Перевірити відомості про стан юридичної особи або ФОП – діє, не діє чи перебуває на стадії закриття, основні дані про державну реєстрацію, організаційно-правову форму можливо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Перевірка інформації про розмір статутного капіталу та дату реєстрації підприємства є доволі важливою, оскільки бажано обирати для співпраці підприємства із значним статутним капіталом та які вже працюють хоча б декілька років на ринку. Співпраця з підприємством зі статутним капіталом в 1 000,00 грн, утворене за декілька місяців до дати укладення угоди, обґрунтовано викликає побоювання щодо позитивних результатів угоди.
В Єдиному реєстрі боржників Міністерства юстиції України за ідентифікаційним кодом юридичної особи можна встановити, чи є юридична боржником у виконавчому провадженні.
На сайті Податкової служби і в спеціальних програмах можна зібрати і проаналізувати документальну і іншу інформацію про партнера по бізнесу. Такі дії дозволять визначити, наскільки сумлінно Ваш партнер виконує податкові зобов’язання.
Інформацію відносно порушення процедури банкрутства можливо на нині ще діючому сайті Вищого господарського суду України.
У разі спору з податковим органом з приводу податкового кредиту з ПДВ це дозволить підтвердити, що Ваша компанія проявила належну обачність у виборі контрагента.
